понедельник, 4 января 2010 г.
Вірне харчування
прояв тих чи інших захворювань. У прагненні знайти струнку фігуру або здоров'я ми сідаємо на дієту. І якщо у випадку з хворобами люди в основному слідують приписами лікарів, то у випадку з схудненням багато хто вибирає як дієта не саме правильне харчування.
Яке ж харчування є правильним і корисним для організму? Перш за все - це раціональне харчування, яке задовольняє потреби людини у вітамінах, мікроелементи та інших корисних поживних речовинах. Крім того, для нормальної роботи шлунково-кишкового тракту необхідно включати в денний раціон достатню кількість клітковини. Це не тільки сприяє нормальному процесу травлення, а й допомагає виводити з організму накопичені шлаки. Для повноцінної роботи кишечнику, а значить і для роботи всього організму в цілому, необхідно не забувати про присутність у раціоні біфідо-і лактобактерій, які містяться в живих йогуртах та інших кисломолочних продуктах. Містяться в цих продуктах пробіотики підтримують природну флору нашого організму, допомагають боротися з патогенної флорою і значно зміцнюють захисні сили організму. Включення до харчування молочних продуктів дає людині необхідну кількість кальцію, який відповідає за міцні кістки і зуби, нормальну згортання крові, а також зміцнює нервову систему.
Значення вітамінів для людського організму важко переоцінити. Адже вони беруть участь в більшості біологічних процесів, беруть участь в утворенні і регенерації тканин, допомагають боротися з передчасним старінням організму, володіючи антиокислювальними властивостями. Антиоксидантами є не тільки вітаміни, але і інші корисні поживні речовини. Присутність в раціоні антиоксидантів запобігає згубну дію вільних радикалів, які є причиною прогресування хвороб серцево-судинної системи, раку, значного зниження імунітету.
Правильно харчування - це ще й збалансоване харчування, з достатньою кількістю білків, жирів і вуглеводів, при цьому середня їх співвідношення має бути 1:1:4. Таке раціональне харчування не тільки сприяє нормальному функціонуванню організму, а й забезпечує здоров'я і довголіття. Правильне харчування значно покращує розумові та фізичні здібності людини, робить її енергійніше, відновлює нормальний рівень метаболізму. Для поліпшення метаболічних процесів, в нашому харчуванні повинні бути присутніми поліненасичені жирні кислоти, які включаються в ланцюг метаболічних реакцій. Зміст поліненасичених кислот омега-3 і омега-6 велике в оліях, горіхах і жирних сортах риби. Присутність риби в нашому раціоні - це ще й джерело легкозасвоюваного білка, який є будівельним матеріалом клітин людського організму.
Правильне харчування включає в себе і таке поняття як «достатній питний режим». У нормі дієтологи радять вживати в добу близько 1,5-2 літрів мінеральної, негазованої води, звичайно, за відсутності медичних протипоказань. Достатня кількість рідини не лише втамовує спрагу, а й забезпечує нормальний водно-сольовий обмін, покращує умови життєдіяльності організму.
Правильне харчування повинно складатися практично з усіх груп продуктів, крім кондитерських виробів та солодощів. Замість калорійних солодких страв краще вживати натуральні мед і сухофрукти, які не тільки володіють прекрасними смаковими якостями, але й утримувати велику кількість корисних живильних речовин. При приготуванні їжі, слід віддавати перевагу тушкованим і вареним стравам, які дозволяють зберегти весь набір вітамінів, який є у продуктах.
Правильне харчування складає основу здорового способу життя, дозволяє відчувати себе здоровим, активним, повним життєвих сил і енергії, а також сприяє продовженню нашої молодості.
Яке ж харчування є правильним і корисним для організму? Перш за все - це раціональне харчування, яке задовольняє потреби людини у вітамінах, мікроелементи та інших корисних поживних речовинах. Крім того, для нормальної роботи шлунково-кишкового тракту необхідно включати в денний раціон достатню кількість клітковини. Це не тільки сприяє нормальному процесу травлення, а й допомагає виводити з організму накопичені шлаки. Для повноцінної роботи кишечнику, а значить і для роботи всього організму в цілому, необхідно не забувати про присутність у раціоні біфідо-і лактобактерій, які містяться в живих йогуртах та інших кисломолочних продуктах. Містяться в цих продуктах пробіотики підтримують природну флору нашого організму, допомагають боротися з патогенної флорою і значно зміцнюють захисні сили організму. Включення до харчування молочних продуктів дає людині необхідну кількість кальцію, який відповідає за міцні кістки і зуби, нормальну згортання крові, а також зміцнює нервову систему.
Значення вітамінів для людського організму важко переоцінити. Адже вони беруть участь в більшості біологічних процесів, беруть участь в утворенні і регенерації тканин, допомагають боротися з передчасним старінням організму, володіючи антиокислювальними властивостями. Антиоксидантами є не тільки вітаміни, але і інші корисні поживні речовини. Присутність в раціоні антиоксидантів запобігає згубну дію вільних радикалів, які є причиною прогресування хвороб серцево-судинної системи, раку, значного зниження імунітету.
Правильно харчування - це ще й збалансоване харчування, з достатньою кількістю білків, жирів і вуглеводів, при цьому середня їх співвідношення має бути 1:1:4. Таке раціональне харчування не тільки сприяє нормальному функціонуванню організму, а й забезпечує здоров'я і довголіття. Правильне харчування значно покращує розумові та фізичні здібності людини, робить її енергійніше, відновлює нормальний рівень метаболізму. Для поліпшення метаболічних процесів, в нашому харчуванні повинні бути присутніми поліненасичені жирні кислоти, які включаються в ланцюг метаболічних реакцій. Зміст поліненасичених кислот омега-3 і омега-6 велике в оліях, горіхах і жирних сортах риби. Присутність риби в нашому раціоні - це ще й джерело легкозасвоюваного білка, який є будівельним матеріалом клітин людського організму.
Правильне харчування включає в себе і таке поняття як «достатній питний режим». У нормі дієтологи радять вживати в добу близько 1,5-2 літрів мінеральної, негазованої води, звичайно, за відсутності медичних протипоказань. Достатня кількість рідини не лише втамовує спрагу, а й забезпечує нормальний водно-сольовий обмін, покращує умови життєдіяльності організму.
Правильне харчування повинно складатися практично з усіх груп продуктів, крім кондитерських виробів та солодощів. Замість калорійних солодких страв краще вживати натуральні мед і сухофрукти, які не тільки володіють прекрасними смаковими якостями, але й утримувати велику кількість корисних живильних речовин. При приготуванні їжі, слід віддавати перевагу тушкованим і вареним стравам, які дозволяють зберегти весь набір вітамінів, який є у продуктах.
Правильне харчування складає основу здорового способу життя, дозволяє відчувати себе здоровим, активним, повним життєвих сил і енергії, а також сприяє продовженню нашої молодості.
Раціональне харчування
Раціональне харчування
Важлива роль у забезпеченні високого рівня здоров’я, збільшення тривалості життя, збереженні працездатності людини належить харчуванні. Воно має бути раціональним (розумним). Раціональне харчування – це фізіологічне повноцінне харчування з урахуванням особливостей кожної людини, яке забезпечує постійний стан внутрішнього середовища організму, підтримує його життєві прояви, (ріст, розвиток, діяльність різних органів і систем), сприяє зміцненню здоров’я, підвищенню опору організму людини інфекціям.
Універсальних раціональних режимів харчування не існує. Для кожної людини воно специфічне. При цьому враховуються індивідуальні особливості обміну речовин, стать, вік, характер праці.
Звички та ігнорування наукових рекомендацій при складанні денного раціону провокують в багатьох випадках розвиток важких захворювань.
Раціональне харчування базується на таких законах: енергетична цінність – це
І. Дотримання рівноваги між енергією, яка надходить з їжею та енергетичними затратами організму. Користуються для виміру енергетичної цінності їжі – калоріями, а роботи організму (затрат) – джоулями. Навіть в умовах спокою і в комфортних температурних умовах рівень енергетичних затрат дорослої людини складає 1300-1900 ккал. (1 ккал * 80 кг. * 24 год.)
Всяка фізична , або розумова робота вимагає додаткових затрат енергії. Якщо у людей, зайнятих малорухомою, „сидячою” працею, добова потреба в енергії дорівнює 2500-2800 ккал., то у осіб зайнятих важкою фізичною працею ці величини досягають 4000-5000 ккал. (таб)
Основний енергетичний матеріал дають організму вуглеводи і жири. Білки використовуються головним чином як пластичні матеріали (будівельні), але їх надлишок також йде для отримання енергії. При чому енергетичний матеріал різного походження використовується організмом тільки по потребам. Якщо добова калорійність їжі перевищує енергозатрати організму, то надлишки жирів та вуглеводів відкладається в депо. Поступово це приводить до збільшення маси тіла. При короткочасній нестачі енергетичного матеріалу, пов’язаному з обмеженням харчового раціону витрачаються запасні речовини організму (глікоген, жири). В умовах тривалої нестачі їжі (голодування) на покриття енергозатрат йдуть не тільки жири й вуглеводи але й білки організму. Тому для енергетичної рівноваги потрібна оптимальні кількість харчових речовин. Всяке відхилення від цієї рівноваги небайдуже для організму.
Енергетична цінність деяких продуктів харчування визначаємо по таблиці.
При згоранні в організмі 1 г. білків і вуглеводів 4,0 ккал. Енергії при згоранні 1 г. жирів – 9,0 ккал.
Енергозатрати чоловіків вищі, ніж у жінок. Якщо жінка їсть на рівні з чоловіком, вона обов’язково почне повніти.
Таким чином ми розглянули перший закон раціонального харчування. Висновок цьому: дотримуватися помірності у їжі. Це основа збереження здоров’я і краси.
2 закон – збалансованість між поступаючими в організм білками, жирами і вуглеводами, вітамінами, мінеральними речовинами і баластними компонентами.
Згідно цього закону, щоб зберегти здоров’я і вести повноцінне життя, людина потребує не конкретних продуктів, а в повному співвідношенні харчових речовин, що в них знаходяться.
Для нормального розвитку організм людини потребує систематичного надходження майже 70 харчових компонентів, тобто сам організм людини їх не утворює, він отримує їх тільки з їжею. Таку кількість цінних харчових компонентів мають різні продукти харчування: м’ясні, рибні, зернові, овочеві, фрукти, ягоди та інші. Для різних груп населення існують спеціально розроблені норми фізіологічних потреб в харчових речовинах і енергії.
Так, для працівників зайнятих легкою працею (сфери обслуговування, торгівлі, медичних працівників, агрономів, швей) потреба енергії складає 2500-2800 ккал. за добу. Людям слід вживати їжу щоденно, яка містить 72-80 г. Білків, 83-93 г. Жирів і 366-411 г вуглеводів. Коливання цифр залежать від віку і статі.
ІІ закон раціонального харчування диктує слідуючи правило: різноманітність. Щоб бути гарним і здоровим, слід харчуватися різноманітною їжею.
ІІІ закон – дотримання режиму харчування. Це регулярність і оптимальний розподіл їжі протягом дня
Важлива роль у забезпеченні високого рівня здоров’я, збільшення тривалості життя, збереженні працездатності людини належить харчуванні. Воно має бути раціональним (розумним). Раціональне харчування – це фізіологічне повноцінне харчування з урахуванням особливостей кожної людини, яке забезпечує постійний стан внутрішнього середовища організму, підтримує його життєві прояви, (ріст, розвиток, діяльність різних органів і систем), сприяє зміцненню здоров’я, підвищенню опору організму людини інфекціям.
Універсальних раціональних режимів харчування не існує. Для кожної людини воно специфічне. При цьому враховуються індивідуальні особливості обміну речовин, стать, вік, характер праці.
Звички та ігнорування наукових рекомендацій при складанні денного раціону провокують в багатьох випадках розвиток важких захворювань.
Раціональне харчування базується на таких законах: енергетична цінність – це
І. Дотримання рівноваги між енергією, яка надходить з їжею та енергетичними затратами організму. Користуються для виміру енергетичної цінності їжі – калоріями, а роботи організму (затрат) – джоулями. Навіть в умовах спокою і в комфортних температурних умовах рівень енергетичних затрат дорослої людини складає 1300-1900 ккал. (1 ккал * 80 кг. * 24 год.)
Всяка фізична , або розумова робота вимагає додаткових затрат енергії. Якщо у людей, зайнятих малорухомою, „сидячою” працею, добова потреба в енергії дорівнює 2500-2800 ккал., то у осіб зайнятих важкою фізичною працею ці величини досягають 4000-5000 ккал. (таб)
Основний енергетичний матеріал дають організму вуглеводи і жири. Білки використовуються головним чином як пластичні матеріали (будівельні), але їх надлишок також йде для отримання енергії. При чому енергетичний матеріал різного походження використовується організмом тільки по потребам. Якщо добова калорійність їжі перевищує енергозатрати організму, то надлишки жирів та вуглеводів відкладається в депо. Поступово це приводить до збільшення маси тіла. При короткочасній нестачі енергетичного матеріалу, пов’язаному з обмеженням харчового раціону витрачаються запасні речовини організму (глікоген, жири). В умовах тривалої нестачі їжі (голодування) на покриття енергозатрат йдуть не тільки жири й вуглеводи але й білки організму. Тому для енергетичної рівноваги потрібна оптимальні кількість харчових речовин. Всяке відхилення від цієї рівноваги небайдуже для організму.
Енергетична цінність деяких продуктів харчування визначаємо по таблиці.
При згоранні в організмі 1 г. білків і вуглеводів 4,0 ккал. Енергії при згоранні 1 г. жирів – 9,0 ккал.
Енергозатрати чоловіків вищі, ніж у жінок. Якщо жінка їсть на рівні з чоловіком, вона обов’язково почне повніти.
Таким чином ми розглянули перший закон раціонального харчування. Висновок цьому: дотримуватися помірності у їжі. Це основа збереження здоров’я і краси.
2 закон – збалансованість між поступаючими в організм білками, жирами і вуглеводами, вітамінами, мінеральними речовинами і баластними компонентами.
Згідно цього закону, щоб зберегти здоров’я і вести повноцінне життя, людина потребує не конкретних продуктів, а в повному співвідношенні харчових речовин, що в них знаходяться.
Для нормального розвитку організм людини потребує систематичного надходження майже 70 харчових компонентів, тобто сам організм людини їх не утворює, він отримує їх тільки з їжею. Таку кількість цінних харчових компонентів мають різні продукти харчування: м’ясні, рибні, зернові, овочеві, фрукти, ягоди та інші. Для різних груп населення існують спеціально розроблені норми фізіологічних потреб в харчових речовинах і енергії.
Так, для працівників зайнятих легкою працею (сфери обслуговування, торгівлі, медичних працівників, агрономів, швей) потреба енергії складає 2500-2800 ккал. за добу. Людям слід вживати їжу щоденно, яка містить 72-80 г. Білків, 83-93 г. Жирів і 366-411 г вуглеводів. Коливання цифр залежать від віку і статі.
ІІ закон раціонального харчування диктує слідуючи правило: різноманітність. Щоб бути гарним і здоровим, слід харчуватися різноманітною їжею.
ІІІ закон – дотримання режиму харчування. Це регулярність і оптимальний розподіл їжі протягом дня
Гігієна харчування
ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ
Основою всіх життєвих процесів організму людини є постійний обмін
речовин між організмом І навколишнім середовищем. Із довкілля людина
споживає кисень, воду і харчові продукти. Роль їжі полягає в поповненні
енергії і тканинних елементів, необхідних для росту, розвитку і
функціонування організму, забезпечення обмінних процесів, нормального
стану здоров'я і працездатності. Саме завдяки харчуванню забезпечується
безперервність перебігу двох протилежних і взаємопов'язаних процесів
асиміляції і дисиміляції.
У різні історичні часи склад їжі й характер харчування змінювались
залежно від розвитку виробничих сил суспільства, клімато-географічних
умов, напрямку господарської діяльності тощо. Характер харчування
населення формувався поступово залежно від економічного і культурного
рівня розвитку країни з урахуванням національних звичаїв і особливостей.
Продукти харчування є рослинного і тваринного походження. Найбільш
розповсюджені продукти рослинного походження: злакові й продукти їх
переробки, овочі, фрукти, ягоди, гриби. До продуктів тваринного
походження відносять м'ясо, рибу, яйця, молоко і молочні продукти.
Харчовий раціон людини складається Із харчових продуктів, які містять
білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі І в достатній
кількості воду. Поєднання харчових продуктів у раціоні повинно бути в
такій кількості, щоб воно забезпечувало всі фізіологічні потреби
організму.
Харчування є основною біологічною потребою людини. Узагальнюючи свої
уявлення про роль харчування, видатний російський фізіолог І.П. Павлов
зробив висновок, що їжа уособлює собою життєвий процес в усьому його
об'ємі - від найелементарніших фізіологічних властивостей організму...
аж до найвищих проявів людської натури".
Неправильне харчування впливає на розвиток організму, знижує його
захисні сили, може бути причиною багатьох хвороб. В.І. Смоляр вважає, що
більше ніж половина випадків передчасної смерті (до 65 років) чоловіків
і жінок в Україні зумовлена хворобами, у виникненні яких харчування
відіграє важливу роль.
Порушення харчування вважають факторами ризику в розвитку захворювань
серцево-судинної системи, в тому числі й атеросклеротичного процесу.
Наукові дані засвідчують зв'язок між неправильним харчуванням,
захворюваністю і смертністю від найбільш поширених хвороб, насамперед
серцево-судинних, багатьох форм раку, жовчно-кам'яної хвороби, ожиріння,
подагри, цукрового діабету. Доведено, що поширення багатьох
дегенеративних захворювань пов'язана з надмірним споживанням калорій за
рахунок простих вуглеводів, жирів тваринного походження та недостатнім
надходженням вітамінів, поліненасичених жирних кислот, харчових волокон,
їжа може бути також причиною і фактором передачі різних захворювань
інфекційної і неінфекційної природи.
Основою всіх життєвих процесів організму людини є постійний обмін
речовин між організмом І навколишнім середовищем. Із довкілля людина
споживає кисень, воду і харчові продукти. Роль їжі полягає в поповненні
енергії і тканинних елементів, необхідних для росту, розвитку і
функціонування організму, забезпечення обмінних процесів, нормального
стану здоров'я і працездатності. Саме завдяки харчуванню забезпечується
безперервність перебігу двох протилежних і взаємопов'язаних процесів
асиміляції і дисиміляції.
У різні історичні часи склад їжі й характер харчування змінювались
залежно від розвитку виробничих сил суспільства, клімато-географічних
умов, напрямку господарської діяльності тощо. Характер харчування
населення формувався поступово залежно від економічного і культурного
рівня розвитку країни з урахуванням національних звичаїв і особливостей.
Продукти харчування є рослинного і тваринного походження. Найбільш
розповсюджені продукти рослинного походження: злакові й продукти їх
переробки, овочі, фрукти, ягоди, гриби. До продуктів тваринного
походження відносять м'ясо, рибу, яйця, молоко і молочні продукти.
Харчовий раціон людини складається Із харчових продуктів, які містять
білки, жири, вуглеводи, вітаміни, мінеральні солі І в достатній
кількості воду. Поєднання харчових продуктів у раціоні повинно бути в
такій кількості, щоб воно забезпечувало всі фізіологічні потреби
організму.
Харчування є основною біологічною потребою людини. Узагальнюючи свої
уявлення про роль харчування, видатний російський фізіолог І.П. Павлов
зробив висновок, що їжа уособлює собою життєвий процес в усьому його
об'ємі - від найелементарніших фізіологічних властивостей організму...
аж до найвищих проявів людської натури".
Неправильне харчування впливає на розвиток організму, знижує його
захисні сили, може бути причиною багатьох хвороб. В.І. Смоляр вважає, що
більше ніж половина випадків передчасної смерті (до 65 років) чоловіків
і жінок в Україні зумовлена хворобами, у виникненні яких харчування
відіграє важливу роль.
Порушення харчування вважають факторами ризику в розвитку захворювань
серцево-судинної системи, в тому числі й атеросклеротичного процесу.
Наукові дані засвідчують зв'язок між неправильним харчуванням,
захворюваністю і смертністю від найбільш поширених хвороб, насамперед
серцево-судинних, багатьох форм раку, жовчно-кам'яної хвороби, ожиріння,
подагри, цукрового діабету. Доведено, що поширення багатьох
дегенеративних захворювань пов'язана з надмірним споживанням калорій за
рахунок простих вуглеводів, жирів тваринного походження та недостатнім
надходженням вітамінів, поліненасичених жирних кислот, харчових волокон,
їжа може бути також причиною і фактором передачі різних захворювань
інфекційної і неінфекційної природи.
Подписаться на:
Сообщения (Atom)